Farewell, My Lovely

FarewellMyLovelyДругий роман про Філіпа Марлоу починається із серії загадкових випадковостей.

Спочатку Марлоу зустрічає на вулицях Лос-Анджелеса неймовірно великого (ширше за автобус!) чоловіка, який шукає свою дівчину. Трошки згодом з’ясовується, що чолов’яга тільки-но вийшов із в’язниці й погано розуміє, які зміни відбулися у світі за останній час. Але знайти кохану Вельму прагне будь що. І навіть не вагаючись вбиває заради цього людину (а Марлоу мимоволі стає свідком цієї драматичної події).

Пізніше Марлоу начебто раптово наймають на роль охоронця, який має бути присутній під час викупу вкрадених коштовностей. Наймач запевняє, що вийшов на Марлоу ненароком: він боїться їхати на зустріч сам, в останній момент вирішив застрахуватися й погляд впав на телефон і ім’я Марлоу в довіднику. Усе це звучить відверто підозріло, але наш герой погоджується, бо давно морально готовий до будь-яких проблем на свою голову.

Трохи слабка зав’язка (насправді в Марлоу не було жодної серйозної причини братися за цю справу) доволі швидко змінюється міцною інтригою. Ясно, що згадані випадковості оманливі, а насправді відбувається дещо значно більше, ніж здається на перший погляд. Марлоу намагається зв’язати всі нитки разом.

I needed a drink, I needed a lot of life insurance, I needed a vacation, I needed a home in the country. What I had was a coat, a hat and a gun. I put them on and went out of the room.

“Прощавай, кохана” написаний набагато краще, ніж перший роман. Чандлер позбавився затягнутих описів, прискорив темп подій, зробив сюжет більш логічним і наситив його цікавими персонажами (величезний громило, загадковий індіанець, хитрий доктор-психіатр тощо).

Правда Чандлер ще й пішов на відвертий обман, приховавши від читача певну ключову інформацію аж до самого фіналу. Цей прийом загалом звичний для детективного жанру, але кожного разу, коли я з ним стикаюсь, у мене все одно виникає неприємне відчуття обману. У романі Марлоу останню третину сюжету фактично тримає нас у дурнях: він діє вже розуміючи хто і в чому тут винуватий, а читач примушений просто тягтися за героєм і чекати на його пояснення.

Але заради густої атмосфери й неймовірно кольористих порівнянь і коментарів цьому роману можна пробачити все.

Advertisements

9 thoughts on “Farewell, My Lovely

      1. Чому згадав – там в принципі теж багато такого hard-boiled talk, проте його книжки про поганців, навіт не антигероїв. Читав дві серії, про Паркера та про Дортмундера. Чим затягує читати про Паркера – це найраціональніший персонаж з тих, про яких я читав. У нього нема моральних меж, проте й непотрібної жорстокості теж. Просто він обрав собі такий образ життя, і все, що він робить, робить з якоюсь практичною метою.

        Дортмундер то вже інше, там місяцями дуже смішно, тому що це вор-незграба, який планує надто закручені операції, де все має пройти в дусі “11 друзів Оушена”, але щось завжди йде не за планом, чи наприкінці з якоїсь глупості вони втрачають гроші

        Подобається

          1. Ну, найбільш логічним все ж таки було б перший роман, The Hunter (двічі екранізован, хоча екранізації відображають інший погляд на події та персонажа, особливо перша в 1960х). Перші 3 романи в цілому мають одну сюжетну лінію, де кожен наступний напряму продовжує попередній. Я їх проглотив підряд. Четвертий, The Mourner, також продовжує події, хоча вже представляю собою окреме пограбування.
            Починаючи з The Score, сюжети стають більш-менш стенделоун (The Score мені дуже сподобалось, вони грабують ціле містечко 🙂 ). Дивлячись на роки написання, це зрозуміло (перші 4 видавалися підряд, потім була довга перерва.

            Подобається

    1. Дякую, прочитав. Дуже сподобалось
      І зрозумів, що Глен Кук серію про Гаррета писав саме в цьому стилі. Вот просто один в один, стиль, внутрішні монологи, головний герой, його “подруги”. Раніше я думав, що Глен Кук більш як пародію на нуар-детективи писав. Проте, виявилось, що стиль однаково іронічний

      Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s