“Артеміда”

ArtemisВ Україні  новий роман автора “Марсіаніна” виходив одночасно зі світовим релізом. Рідкісна подія. Але мушу зазначити, що я читав оригінал, тому прокоментувати переклад не можу (за відгуками “Марсіанін” дещо постраждав через нестачу якісної редактури).

Хоча, на мою думку, питання якості українського видання не так уже й важливе, бо “Артеміда” банально не варта особливої уваги.

Ця фантастична авантюрная історія відбувається в недалекому майбутньому на Місяці. І, власне, роман хочется хвалити лише за опис колонії. Енді Вейр захоплююче, легко й без зайвих втомлюючих подробиць розповідає про архітектуру й технології космічного поселення. Пояснює, як воно економічно пов’язано з Землею, як тут влаштований побут, розподілені обов’язки колоністів, як працюють місцеві органи влади.

Водночас слід зазначити, що Вейр не зміг органічно вплести такі описи в загальний сюжет. Коли книжка розповідає про місто на Місяці, головна історія начебто ставиться на паузу. Вейр вмикає такий собі режим екскурсовода, і сюжет продовжиться знову тільки по завершенню чергової “байки для туриста”.

Іронічно, але чим ближче до фіналу, тим більше сюжет програє “екскурсійним епізодам”. Занадто прогнозовано розвиваються події, а гумор Вейра стає плоским і натужним.

Джаз – головна героїня “Артеміди” – має зрозумілу мотивацію. Вона працює звичайним кур’єром і готова порушувати закон, аби тільки вирватися зі своїх обридлих злиднів. Тому Джаз і погоджується на вкрай підозріле завдання із саботажем місцевої індустрії. Ясно, що нічим хорошим воно не закінчиться. Інтрига в тому – як дівчина виплутається з халепи.

Але Джаз швидко втомлює своєю одноманітною стервозністю. До того ж вона має аномально високий кредит довіри з боку своїх друзів. Знову і знову з якогось дива вони старанно не помічають вибриків героїні й погоджуються допомагати їй навіть тоді, коли егоїстичні дії Джаз ставлять під загрозу життя всієї колонії.

Енді Вейр – технар. Відповідно, у нього класно виходить продумувати технічні подробиці. А ось забезпечити компанії своїх персонажів зрозумілу правдоподібну поведінку, влаштувати стосунки – з цим біда. Можливо, наступний роман Вейра вийде кращим, якщо він повернеться до формату соло-пригоди, як у “Марсіаніні”.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s